Їх остання зміна: у Нацполіції згадали трагічні історії правоохоронців, які загинули на службі

«Сталеві нерви, натягнуті жили.
Зло готує свої лещата.
Ми маємо гідність, аби служити.
І маємо сили, щоб захищати».
Сергій Жадан

29 серпня – День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. І сьогодні також вшановують правоохоронців, які загинули під час виконання службових обов’язків. За часи незалежності при виконанні загинуло 1205 правоохоронців. З них 140 – на сході країни.

Правоохоронці підготували декілька історій своїх колег, які пішли на службу, але так і не повернулися додому.

Командир батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Луганськ-1», полковник поліції Сергій Губанов пережив полон, брав участь у бойових діях із визволення від бойовиків та окупантів частини нашої рідної землі – міст Лисичанська, Рубіжне та Сєвєродонецька.

Їх остання зміна: у Нацполіції згадали трагічні історії правоохоронців, які загинули на службі

З 2014 року перебував у «розстрільному списку бойовиків». Шість років був разом зі своїми бійцями постійно у бойовій готовності, виконуючи часом дуже складні бойові завдання.

20 травня 2020 року в районі селища Трьохізбенка Новоайдарського району під час виконання бойового завдання, потрапивши на ворожий вибуховий пристрій, він і троє бійців батальйону отримали осколкові поранення. Комбат Сергій Губанов загинув, троє бійців отримали тяжкі поранення.

Для побратимів Сергій був справжнім бійцем, надійним товаришем та завжди приходив на допомогу тим, хто її потребував. Батальйон «Луганськ-1» для Сергія був справжньою родиною, де для кожного бійця він був і батьком, і вихователем, і психологом. До кожного мав особливий підхід, завжди знаходив слова підтримки, ставав на захист кожного з них. Вчив залишатись живими під час виконання бойових завдань….

Артем Кутушев та Ольга Макаренко були одними з перших патрульних у Дніпрі, хто вийшов на вулиці захищати громадян і порядок у місті.

Артема колеги згадують як життєрадісного, активного, порядного та веселого. На кожну життєву ситуацію він міг розповісти якусь позитивну історію і був душею компанії. А Ольга зарекомендувала себе як дисциплінована, енергійна та ініціативна поліцейська. У поліцію вона пішла за покликом серця.

На жаль, Артем та Оля стали першими патрульними, які загинули під час виконання службових обов’язків від руки злочинця.

Їхня остання зміна – 25 вересня 2016 року.

Того фатального дня напарники зупинили автомобіль за порушення правил дорожнього руху. За кермом перебував уродженець Тамбовської області РФ. Правопорушник відмовився пред’явити патрульним документи і майже впритул розстріляв поліцейських. Артем загинув на місці. Оля померла на операційному столі. Вдома у неї залишилась родина – чоловік та двоє дітей.

На Артема вдома чекала дружина та маленька донечка, якій саме в той трагічний день виповнилося 3 роки.

Їх остання зміна: у Нацполіції згадали трагічні історії правоохоронців, які загинули на службі

19 червня 2020 року у Дніпрі 30-річний оперативник Дарвін Потуданський ціною власного життя затримав небезпечного озброєного злочинця. Своїм героїчним вчинком Дарвін врятував колег та людей, які могли опинитися поряд з місцем злочину.

Їх остання зміна: у Нацполіції згадали трагічні історії правоохоронців, які загинули на службі

Тоді зловмисник у машині вистрелив у поліцейського. Напарник Дарвіна, Богдан Черепій, допоміг пораненому колезі вихопити зброю у нападника. Коли на стрільця вдягнули кайданки, Дарвін помер на руках у свого напарника: кулі влучили у серце.

Друзі та близькі згадують Дарвіна як вірного і мужнього товариша, веселого та чуйного друга. Кожного підбадьорить, з усіма пожартує, повсякчас усміхався. Понад усе поліцейський цінував свою родину, рідних та друзів. Попереду у нього було усе життя, яке обірвала злочинна куля.

Указом Президента України за мужність і героїзм, проявлені при затриманні особливо небезпечного злочинця, він посмертно нагороджений орденом «За мужність».

Старший лейтенант поліції Одеси Сергій Пригарін загинув при виконанні службових обов’язків 19 січня 2018 року. Смертельне поранення 27-річний дільничний офіцер поліції отримав під час затримання розшукуваного злочинця, який почав чинити опір та відкрив по поліцейських вогонь з автоматичної вогнепальної зброї.

Їх остання зміна: у Нацполіції згадали трагічні історії правоохоронців, які загинули на службі

Сергій користувався заслуженим авторитетом серед свої колег, самовіддано та професійно виконував поставлені завдання і завжди був готовий прийти на допомогу. Кожну проблему людей зі своєї дільниці він сприймав, як свою, і неодмінно намагався її вирішити. Він завжди стояв на варті закону та загинув, виконуючи службовий обов’язок. Сергій назавжди залишиться в пам’яті своїх колег людиною з добрим та великим серцем.

4 липня 2018 року указом Президента України дільничного інспектора поліції було нагороджено посмертно орденом «За мужність» III ступеня.

Без Сергія залишилася молода дружина та маленька донечка.

Начальник Дебальцевського міського відділу, полковник міліції Євгеній Юханов до останнього подиху захищав мешканців палаючого Дебальцевого. Він загинув 10 лютого 2015 року, запобігши захопленню міськвідділу міліції та подальшому прориву бойовиків у місто.

Місто, яке штурмували окупанти, палало кілька місяців поспіль. Не раз вибухали снаряди біля адмінбудівлі міськвідділу. І завжди – в рідкісні години, хвилини перепочинку – начальник міліції поспішав зі своїми колегами в епіцентр події, щоб допомогти людям – вибратися з-під завалів, доставити поранених до лікарні, допомогти перебратися в безпечне місце, а в останні дні – евакуюватися в більш спокійні міста області.

Правоохоронець віддав службі 18 років. Йому було всього 38 років. У Євгена залишилося двоє маленьких дітей, син та донька.

Їх остання зміна: у Нацполіції згадали трагічні історії правоохоронців, які загинули на службі

23 лютого 2015 року у місті Маріуполь 27-річний міліціонер спецпідрозділу УБОЗ «Сокіл» Віталій Мандрик віддав власне життя, захищаючи мир та спокій мешканців Донеччини.

Того дня група швидкого реагування міліції у складі трьох бійців спецпідрозділу «Сокіл» та співробітника ДАІ зупинили підозрілий автомобіль. Пізніше виявилося, що саме рішення Віталія зупинити цю автівку врятувало півмільйонний Маріуполь. Машина була повна вибухівки, а диверсанти, на рахунку яких вже був теракт та вбивство, планували нову серію вибухів в місті. Зловмисники вчинили озброєний опір правоохоронцям.

Не дивлячись на отримані вогнепальні поранення, спецпризначенці «Соколу» почали переслідування бойовиків, змогли знешкодити одного з них та затримати автівку з небезпечним арсеналом. Однак Віталій отримав занадто важке поранення і помер на місці. Тоді правоохоронці попередили теракт, який, можливо, забрав би десятки життів мирних маріупольців. У Віталія залишилася 20-річна дружина та донечка, якій на той момент ледве виповнився рік.

Їх остання зміна: у Нацполіції згадали трагічні історії правоохоронців, які загинули на службі

«Справжній професіонал, надійний бойовий товариш, людина з великим серцем», — таким колеги згадують поліцейського Олександра Трегуба. Він рятував людей під нищівними обстрілами, допомагав, підтримував. Переселенець із Донецька, Олександр у найскладніші для країни часи залишився вірним присязі і в 2014-му виїхав до Маріуполя. Весь його службовий шлях тривалістю в 21 рік присвячено карному розшуку.

Старший сержант Трегуб у складі зведених загонів поліції побував майже в усіх «гарячих точках» на мапі Донеччини. Останнім пунктом його служби став мар’їнський блокпост, де у 40-градусну спеку поліцейський вдягав екіпірування та сумлінно перевіряв кожну автівку. Життєвий шлях 42-річного Олександра Трегуба обірвався 11 серпня 2017 року, коли правоохоронець заступив на мар’їнський блокпост. У чоловіка, який ніколи не жалівся на здоров’я, зупинилося серце.

Їх остання зміна: у Нацполіції згадали трагічні історії правоохоронців, які загинули на службі

35-річний поліцейський Владислав Макаревич ніс службу в «гарячих точках» Донеччини, вижив під шквальним вогнем бойовиків у Мар’їнці та Авдіївці. Але його життя обірвалося від ворожої міни на лінії розмежування під Маріуполем. 15 листопада 2017 року під час виконання службових обов’язків між Талаківкою та Гнутовим екіпаж групи реагування патрульної поліції Маріуполя підірвався на міні. Владислав, який був за кермом, загинув, ще два співробітника поліції отримали поранення.

Бойові товариші згадують, що Владислав ніколи не ховався у задні ряди, завжди першим йшов туди, де найнебезпечніше. Евакуював людей з-під обстрілу під час штурму Мар’їнки бойовиками 3 червня 2015-го. Нічого не боявся та пишався своєю роботою. Вдома на нього чекали дружина та синок із донькою.

Маріуполь, який став для переселенця з окупованої Ясинуватої другою домівкою, він захищав до останнього подиху. А найзаповітнішою мрією чоловіка було повернутися в Донецьк – з перемогою…

Їх остання зміна: у Нацполіції згадали трагічні історії правоохоронців, які загинули на службі

Вінницький правоохоронець Денис Жембровський всі роки служби працював дільничним і з травня 2014 року брав участь в Антитерористичній операції на сході України. Під час першого відрядження до зони проведення АТО майор ніс службу у складі зведеного загону правоохоронців Вінницької області на блокпостах поблизу Слов’янська Донецької області, яке на той час перебувало під контролем російсько-терористичних угруповань. У друге відрядження до зони бойових дій Денис Жембровський попросився замість колеги, який має двох маленьких дітей.

10 лютого 2015 року майор міліції Жембровський загинув внаслідок обстрілу російсько-терористичними угруповання з реактивної системи залпового вогню «Смерч» міста Краматорська Донецької області. Вогонь по місту вели з боку тимчасово окупованої Горлівки.

Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно), також посмертно йому було присвоєно звання підполковника.

Їх остання зміна: у Нацполіції згадали трагічні історії правоохоронців, які загинули на службі

Боєць полтавського спецзпідрозділу «Грифон», капітан міліції Олександр Каменюк загинув у лютому 2015 року під час виходу з оточення поблизу м. Дебальцеве Донецької області. У складі зведеного загону працівників УМВС України в Полтавської області потрапив під ворожий артобстріл. Тривалий час його доля була невідома, до останнього рідні сподівалися, що він живий. Але через рік після трагічних подій експертиза ДНК показала, що він – серед загиблих.

За особисту мужність, виявлену в захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку Указом Президента від 13 червня 2017 року капітан міліції нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

31-річний капітан поліції Андрій Чернятинський та 29-річний майор Олександр Рудик загинули 23 серпня 2016 року під час виконання службових обов’язків, затримуючи озброєного злочинця в селі Бабинці у Тернопільській області.

Тоді зловмисник застрелив свою дружину, після чого вбив двох поліцейських, які приїхали на виклик, і поранив ще двох.

У Андрія залишився син, а в Олександра через декілька місяців після його загибелі народилася донечка.

Їх остання зміна: у Нацполіції згадали трагічні історії правоохоронців, які загинули на службі

Їх остання зміна: у Нацполіції згадали трагічні історії правоохоронців, які загинули на службі

20 серпня 2018 року патрульний поліцейський Дмитро Кірієнко ціною власного життя захистив місто від небезпечного озброєного злочинця, який вчинив стрілянину біля стін мерії та тяжко поранив людину у самому центрі Харкова. Під час затримання Дмитро отримав два вогнепальні поранення, від яких помер у лікарні.

Усі, хто добре знав Дмитра, згадують, що він завжди захищав слабких та мріяв побачити свою країну вільною від криміналу та бандитського свавілля. Дмитро був справжнім поліцейським – мужнім, відповідальним, дисциплінованим, принциповим.

За мужність та героїзм, проявлені під час виконання службових обов’язків, Дмитро посмертно нагороджений відзнакою МВС «За відвагу у службі». 23 серпня 2018 нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

У загиблого 29-річного поліцейського залишилися дружина та дворічна донька.

Їх остання зміна: у Нацполіції згадали трагічні історії правоохоронців, які загинули на службі

22 лютого 2015 року під час виконання службових обов’язків загинув 37-річний оперуповноважений сектору кримінальної міліції Первомайського РВ ГУМВС України в Харківській області підполковник міліції Вадим Рибальченко.

Під час мирної ходи у натовпі спрацював невідомий вибуховий пристрій. Стався вибух, від якого постраждали близько 11 людей, п’ятеро з них — міліціонери. Двоє людей загинули на місці, серед загиблих — Вадим Рибальченко.

Правоохоронець віддав службі 17 років. Для своїх рідних та колег Вадим Рибальченко назавжди залишився став взірцем мужності та відданості.

Їх остання зміна: у Нацполіції згадали трагічні історії правоохоронців, які загинули на службі

11 березня 2015 року рідні, побратими та колеги по службі провели в останню путь 26-річного помічника оперативного чергового Корюківського райвідділу внутрішніх справ сержанта міліції Олега Науменка.

Міліціонер загинув у зоні проведення АТО, де виконував бойові завдання у складі зведеного загону УМВС України в Чернігівській області.

15 лютого під час обстрілу блокпосту російсько-терористичними військами поблизу Чорнухиного Луганської області Олег Науменко отримав осколкові вогнепальні поранення і був доставлений до військово-польового шпиталю поблизу Дебальцевого Донецької області.

Наступного дня колона, яка транспортувала поранених в Артемівськ (нині – Бахмут), була обстріляна бойовиками, і зв’язок з Олегом перервався. Увесь цей час тривали пошуки зниклого правоохоронця. На жаль, живим Олега Науменка знайти не вдалося.

10 березня тіло загиблого впізнала його дружина серед тіл, переданих терористами «ДНР» до бюро судово-медичних експертиз м. Дніпропетровська.

У Олега Науменка залишилася дружина та донька.

Їх остання зміна: у Нацполіції згадали трагічні історії правоохоронців, які загинули на службі

6 листопада 2019 року під час несення служби загинув старший сержант поліції інспектор Управління поліції охорони фізичної безпеки в м. Києві Сергій Єрченко. Того вечора Сергій здійснював охорону фізичної особи. Під час руху автомобіль, в якому знаходилися троє осіб, вибухнув. Виявилося, що зловмисник, який під’їхав на мотоциклі до машини впритул, прикріпив вибуховий пристрій. Внаслідок вибуху водій та пасажир зазнали тілесних ушкоджень, а Сергій загинув на місці.

З роботи, якою Сергій захоплювався, його не дочекалися мама, дружина та донька.

Їх остання зміна: у Нацполіції згадали трагічні історії правоохоронців, які загинули на службі

Вечір 25 жовтня 2017 року став страшною датою у життєписі поліції Києва: у результаті вибуху під будівлею телеканалу у Києві загинув старший сержант поліції співробітник полку поліції особливого призначення №1 Руслан Кушнір. Поліцейський прикрив собою громадянина від ударної хвилі.

31-річний Руслан народився на Вінниччині. У 2005 році він закінчив Ладиженський коледж Вінницького державного аграрного університету. У 2005-2006 роках проходив службу у Збройних силах України.

В органах внутрішніх справ – з грудня 2006 року до листопада 2015 року, а з 7 листопада 2015 року – проходив службу на посаді поліцейського в полку поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в м. Києві.

У Руслана Кушніра залишилися дружина і маленька донька.

Їх остання зміна: у Нацполіції згадали трагічні історії правоохоронців, які загинули на службі

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here